- БРИЛА
- . Пятко Сивков Брила, крестьянин сольвычегодский. 1629. Доп. II, 95.
Биографический словарь. 1998.
БРИЛА
Смотреть что такое "БРИЛА" в других словарях:
БРИЛА — БРИЛА, см. брыла. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
брила — и, ж. Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін … Український тлумачний словник
брила — [бри/ла] лие, д. і м. л і … Орфоепічний словник української мови
брила — либра … Краткий словарь анаграмм
брила — (великий безформний шматок землі, каменю, льоду тощо), груда, грудомаха, моноліт … Словник синонімів української мови
брила — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
міофібрила — и, ж. Скоротливий елемент м язових клітин … Український тлумачний словник
фібрила — и, ж., спец. Тонке волоконце в середині клітини або в міжклітинній речовині, що є структурним елементом тваринного організму … Український тлумачний словник
нейрофібрила — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
фібрила — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
